Для здобувачів освіти групи № 21 (10.04.2020)

Урок №36

Тема: Комунікаційні технології 

Мета: 

навчальна: розглянути технології опрацювання мультимедійних даних

розвиваюча: розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;

виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість

Обладнання: комп’ютери , мультимедійний проектор, презентація уроку.

Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Привітання із класом

2. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1. Що таке мультимедіа. 

2. Які існують технології опрацювання мультимедійних даних.

 ІІІ. Засвоєння нових знань

1. Технології опрацювання мультимедійних даних

ІV. Застосування нових знань, умінь та навичок

Мультимедійними даними називають дані, для подання яких використовують різні способи і які людина сприймає одночасно кількома органами чуття.

Мультимедійні дані можуть містити текст, графічні зображення, звукові та відеооб'єкти. Мультимедійні дані ми отримуємо, коли переглядаємо відеофільми, спектаклі, відвідуємо концерти.

Мультимедіа може бути класифіковано як лінійне і нелінійне.

Комп'ютерних програм, які опрацьовують мультимедійні дані, доволі багато. З деякими з них ви вже ознайомилися в 9-х та 10-х класах. Наприклад, текстовий процесор Word 2007опрацьовує текстові та графічні дані, документи, створені з його використанням, можуть містити аудіо-та відеодані. Разом з тим, коли говорять про програми опрацювання мультимедійних даних,
то частіше розуміють програми, що опрацьовують звукові та відеодані. 

Програми для перегляду або прослуховування мультимедійних даних призначені для відтворення відео та звуку. Ці програми ще називають мультимедійними програвачами або медіаплеєрами. Існує багато різноманітних мультимедійних програвачів. Більшість з них може відтворювати і відео, і звукові дані,
окремі спеціалізуються тільки на одному з видів даних і тоді їх називають аудіо- або відеоплеєрами.
Розповсюдженими є мультимедійні плеєри Winamp(англ. Windows Advanced Media Player -розширений програвач мультимедіа для Windows),
Media Player Classic, QuickTime Player, FIv Playerта ін.

Часто до комп'ютера під'єднуються додаткові пристрої для введення звуку і відео. До таких пристроїв відносяться: мікрофон, відеокамера, веб-камера, телевізійний тюнер, DVD-програвач, відеомагнітофон тощо. Як правило, ці пристрої забезпечують уведення звуку та відео, але не мають функцій з їх збереження у вигляді звукових і відеофайлів певних форматів.

Для збереження звукових і відеоданих, що вводяться з наведених пристроїв, призначені спеціальні програми запису (захоплення) звуку та відео, які ще називають граберами (англ. grabber -той, хто захоплює, хапуга). Ці програми під час відтворення, наприклад,
відео-фільму з DVD-програвача одночасно здійснюють перекодування даних і їх запис у відеофайл обраного користувачем формату.
Прикладами програм для захоплення звуку є стандартні програми ОС Windows Звукозапис, Exact Audio Copy, AudioGrabber 3.0, Streamripper, AML Easy AudioRecorder та ін.
Програмами для захоплення відео є Extra Screen Capture Pro, Wondershare Streaming Video Recorder, Wondershare P2P TV Recorder та ін.

У зв'язку з великою кількістю різноманітних форматів аудіо- і відеофайлів користувачам часто необхідно перекодовувати ці файли у формати, які можуть бути відтворені на тих чи інших технічних пристроях або тими чи іншими програмами. Для перекодування файлів з одного формату в інший призначені 
програми конвертації файлів, такі як: Easy Video Converter, MediaCoder, Xilisoft VideoConverter, 
Flash to Video Encoder, MovaviVideoSuite, Direct MIDI to MP3 Converter, AVSAudio Converter та ін.

Програми музичних і відеоредакторів призначені для створення та редагування музичних творів, аудіокниг, звукових і відеоефектів, звукового супроводу, відеофільмів тощо. Вони забезпечують виконання таких функцій: вставлення, видалення, копіювання, зміна тривалості аудіо-чи відеофрагментів,
об'єднання кількох фрагментів, вставлення текстових і графічних об'єктів, синхронізація звуку та відео тощо.
Музичними редакторами є такі програми: Anvil Studio, ALOAudio Editor, AKRAM Audio Editor та ін.
Прикладами відеоредакторів є стандартні програми Windows Movie Maker, Xilisoft VideoEditor, VideoMach та ін.

Музичні та відеостудії мають приблизно таке саме призначення, що й редактори, однак мають розширений набір функцій і використовуються в професійній діяльності на студіях звукозапису, кіно- й анімаційних студіях для створення звукозаписів,
аудіо- і відеокомпозицій, анімації, кіно- і відеофільмів, рекламних роликів, відеокліпів тощо.
Прикладами програм-музичних студій є: Steinberg Cubase, Sound Forge, Cakewalk Sonar,Adobe Audition та ін.
Програмами-відеостудіями є Pinnacle Systems STUDIO, Apple Final Cut, Adobe Premiere Pro, Sony Vegas Movie Studio та ін.

Формати аудіо- та відеофайлів

У 9-му класі ви розглядали поняття типу (формату) файлу. Тип (формат) файлу визначає структуру даних у файлі. Ви вже знаєте різні формати текстових і графічних файлів. Мультимедійні дані можуть бути збережені у файлах різних форматів.

Приклади форматів мультимедійних файлів подані в таблиці 2.7.

У 9-му класі ви ознайомилися з оптичними дисками, які використовуються в комп'ютерах для збереження даних. Однак спочатку оптичні диски (компакт-диски) були розроблені корпораціями Philips і Sony для зберігання аудіозаписів. У 1979 р. був створений спеціальний формат запису цих даних,
відомий як «червона книга» (англ. Red Book- червона книга), а самі диски, записані в цьому форматі, стали називатися Audio CD (англ. AudioCompact Disk - звуковий компакт-диск).
Звукові дані записуються на дисках у вигляді окремих ділянок на спіральній доріжці -треків (англ. track -слід, дорога, звукова доріжка).
Один трек містить один звуковий фрагмент, наприклад одну пісню.

Для відтворення звукових даних використовувалися спеціальні CD-програвачі. У подальшому були розроблені формати і пристрої для запису і відтворення відеодисків -Video CD (англ. Video Compact Disk -відеокомпакт-диск), а з появою оптичних дисків DVD були розроблені спеціальні формати цих дисків для збереження аудіо- і відеоданих.

Опис Розширення імені WAV або WAVE (англ. waveform audio format – аудіоформат типу хвиля) – формат звукових файлів, що використовується як основний для нестиснутих аудіоданих в операційних системах сімейства Windows Wav MIDI (англ. Musical Instrument Digital Interface – цифровий інтерфейс музичних інструментів) – формат файлів, які містять команди для відтворення звуку спеціальним пристроєм або програмою – синтезатором (сенквенсером) (лат. sequentia – послідовність) mid, midi Файли, в яких використовується стиснення з частковою втратою даних МРЗ, точніше MPEG-1/2/2.5 Layer 3 (англ. Motion Picture Experts Group– експертна група з питань рухомих зображень, Layer 3 – третій рівень), – один із найрозповсюдженіших форматів аудіофайлів. Використовується для передавання звукових даних у глобальних мережах, у файлообмінних системах mp3 AVI (англ. Audio Video Interleave – звук і зображення, розміщені в шарах (каналах)) – формат файлів, що частіше використовується для збереження відеоданих. В одному файлі цього формату можуть бути використані кілька різних алгоритмів стиснення Avi WMA/WMV (англ. Windows Media Audio/Video) – формат файлів для зберігання і відтворення аудіо/відеоданих, який розроблений корпорацією Microsoft і стандартно використовується в ОС Windows wma, wmv 3GP (англ. 3rd Generation Phone – третє покоління телефонів) – формат файлів для передачі мережею мобільних телефонів третього покоління. Високий ступінь стиснення передбачає малі розміри файлів і невисоку якість відтворення 3gp QuickTime (англ. Quick Time – швидкий час) – формат файлів, що базується на технології збереження і відтворення відео- та звукових даних, яка була розроблена корпорацією Apple mov Flash відео – формат файлів для зберігання та відтворення файлів, які створені програмою Adobe Flash або іншою, яка опрацьовує файли цього типу. Відзначаються високим ступенем стиснення даних Flw
Презентації та комп'ютерні презентації, їхнє призначення та види Доволі часто виникає потреба у представленні чого-небудь нового: ідей, проектів, продукції, товару тощо. Захід, на якому відбувається таке представлення, отримав назву презентація (англ. presentation – представлення). Для покращення сприйняття повідомлень доповідачі здавна використовували ілюстративний матеріал. Раніше, за відсутності технічних засобів, під час проведення презентацій широко використовували виготовлені вручну або друкарським способом схеми, карти, таблиці, графіки, діаграми тощо. Мабуть, і зараз цей вид наочності досить часто використовують ваші вчителі на уроках. Технічний прогрес зумовив появу нових засобів для проведення презентацій – діапроекторів і графопроекторів (кодоскопів). Перші відтворювали зображення з фотоплівок і діапозитивів, а другі - з прозорих плівок (слайдів або транспарантів) формату, близького до А4. Особливо широке розповсюдження отримали графопроектори (англ. overhead projector – верхній проектор), які надавали доповідачу можливість за рахунок швидкої зміни плівок, накладання одного зображення на інше, додавання рукописних пояснень і малювання ліній взаємозв'язку зробити презентацію більш динамічною, оперативно реагувати на запитання слухачів. Для розробки та друку діапозитивів і плівок для графопроекторів з початку 1980-х років почали використовувати комп'ютерні програми - спочатку текстові редактори, а потім і спеціальні програми. З широким розповсюдженням персональних комп'ютерів почали створюватися спеціальні електронні документи, які містили матеріали рекламного або інформаційного характеру і були підготовлені для перегляду на екрані комп'ютера. Ці документи стали називати комп'ютерними презентаціями, а програми для створення таких документів - системами опрацювання презентацій. Прикладні програми, призначені для створення комп'ютерних презентацій, називаютьсясистемами опрацювання презентацій, аборедакторами презентацій. Для демонстрації комп'ютерних презентацій використовують різноманітні засоби - персональні комп'ютери, демонстраційні монітори великих розмірів, мультимедійні проектори та електронні (мультимедійні) дошки, сенсорні екрани тощо. Серед комп'ютерних презентацій розрізняють слайдові та потокові презентації. Відповідно й системи для опрацювання комп'ютерних презентацій поділяють на системи опрацювання слайдових презентацій і системи опрацювання потокових презентацій. Слайдова презентація розробляється і демонструється як послідовність слайдів. Слайд презентації — це окрема екранна сторінка, що може містити текстові, графічні, відео- та звукові об'єкти, гіперпосилання. Доповідач, як правило, керує зміною слайдів на екрані, послідовністю появи на них певних об'єктів. Він може попередньо налаштувати автоматичний показ об'єктів через певні інтервали часу. До цього виду систем опрацювання презентацій відносяться Microsoft Office PowerPoint,OpenOffice.org Impress, Powerbullet Presenter,ProShow Producer, PPT CREATE, Quick SlideShow, MySlideShow тощо. Іншим видом презентацій є потокові презентації.Вони призначені для неперервного відтворення послідовності (потоку) об'єктів із заздалегідь визначеним часом показу кожного з них. Фактично це відеофільм, наприклад рекламного або навчального призначення. Програмами для опрацювання цього виду презентацій є AdobeFlash, Proshow Producer, Microsoft Movie Maker,AnFX Visual Design, Virtual Tour Builder тощо. Слід зазначити, що подібна класифікація презентацій і систем для їхнього опрацювання є дещо умовною. Це пов'язано з тим, що розширення можливостей сучасних програм для опрацювання слайдових презентацій надає користувачу можливість створювати презентацію, яка за своїми властивостями фактично не відрізняється від потокової презентації. Така сама ситуація і з програмами для опрацювання потокових презентацій, їхні засоби надають можливість користувачу включити в потокову презентацію фрагменти тексту, таблиці, схеми та елементи керування об'єктами під час демонстрації презентації. Останнім часом набувають популярності засоби опрацювання різноманітних документів, що розміщені в Інтернеті. Є подібні засоби і для створення презентацій: Google Presentations(http://docs.google.com), Prezi.com(http://prezi.com), Zoho Show(http://show.zoho.com), SlideRocket (http:// www.sliderocket.com), Spresent(http://www.spresent.com) тощо. Основними перевагами використання цих засобів є їхня безкоштовність і доступність з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет. Для зберігання створених файлів можна використати електронні сховища даних в Інтернеті. Зручним є також те, що створену комп'ютерну презентацію можуть переглядати інші користувачі Інтернету.