УРОК 12. ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ МІЖ
БІОЛОГІЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ І СПОЖИВАННЯМ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОНЯТТЯ «НЕВИСНАЖЛИВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ».
ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ОСНОВНИМИ СФЕРАМИ
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Хід Уроку:
Оскільки процес
природокористування функціонує на стику «суспільство — природа» й охоплює багато
видів виробничої і невиробничої діяльності людей, то в конкретний історичний
період можна говорити про раціональний чи нераціональний типи
природокористування. Виходячи з розуміння поняття «раціонально», яке
означає «економічно вигідно та екологічно безпечно», слід говорити про
доцільність, ефективність використання природних ресурсів у господарській діяльності,
можливість їх відновлення і при цьому убезпечення шкідливого впливу на довкілля,
запобігання забрудненості навколишнього середовища.
Раціональне
природокористування забезпечує максимальний економічний ефект за збереження екологічної рівноваги у природних і антропогенних
системах (геоекосистемах, ландшафтах), тобто сумарне навантаження на екосистеми
не перевищує їх регенераційної здатності,
тим самим величина навантажень не перевищує
рівня гранично допустимих антропогенних навантажень. Це контрольоване, нормативне (ощадливе, невиснажливе)
освоєння (використання) природних
ресурсів, попередження можливих негативних наслідків діяльності людини,
підтримання (підвищення) продуктивності й привабливості природних комплексів і окремих природних об'єктів. У разі
раціонального природокористування економічна діяльність орієнтується на
ресурсозберігання, доцільність використання природно-ресурсного
потенціалу й застосування найновіших безвідходних
або комплексне використання маловідходних технологій (ефективне використання відходів, бо яким би високим не був
науково-технічний рівень виробництва,
завжди є відходи, що являють собою результат незавершеного технологічного циклу, для якого ще не знайдено
сферу оптимального використання). Таким чином, охорона навколишнього
природного середовища є однією з умов
раціонального природокористування.
Невиснажливе
природокористування передбачає використання природно-ресурсного потенціалу території
за принципами екологічності й доцільності, які дають змогу обмежити виробничу
діяльність, виходячи з реального стану природних та антропогенних систем.
Наслідком
екстенсивного характеру розвитку економіки, невідновності природно-ресурсного потенціалу є
нераціональне природокористування, що розглядається як неконтрольоване, наднормативне
(виснажливе) використання природних ресурсів, через що втрачається їх
відновлювана функція, відбувається виснаження
(наприклад, зменшується родючість ґрунтів тощо), порушується рівновага
біологічних систем, погіршується естетична й оздоровча цінність природних агроландшафтів. Така діяльність не
забезпечує збереження природної
рівноваги екосистем, а отже, проблема раціонального високоефективного використання природних ресурсів, зокрема
земельних, лісових і водних ресурсів, охорона довкілля, здоров'я людей є однією
з ключових проблем національної безпеки держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар