Дата проведення дистанційного уроку : 19.03.2020 року.
РОЗДІЛ ІІІ. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА
Урок 29
Тема : Бойове забезпечення. Поняття про бойове
забезпечення. Види бойового забезпечення дій взводу (відділення), основні
заходи кожного виду. Екіпіровка військовослужбовців. Носима і возима частини
екіпіровки
Мета:Розповісти про обов’язки солдата в бою, як екіпіруються сучасні солдати.
План уроку
1. Бойове забезпечення.
2. Особиста зброя та екіпіровка солдата.
Широке впровадження ядерної та високоточної, удосконаленої звичайної зброї,
використання у військовій справі останніх досягнень науки і техніки змінили
зміст бою. Це вже не тільки зіткнення мотострілків, танків та авіації, а й потужні
вогневі удари по противнику, застосування найновіших засобів знищення, висока
маневреність, просторовий розмах. Проте в сучасному загальновійськовому бою
вирішальна роль, як і раніше, належить воїнові, бо саме йому доводиться бути за
пультом пускових установок, за кермом бойових машин, десантуватися з неба і з
моря, брати штурмом укріплення і, зрештою, здобувати перемогу в бою.
Усебічне забезпечення тактичних дій взводу (відділення,
танка) полягає в організації і
здійсненні заходів, спрямованих на підтримання бойової готовності і збереження
його боєздатності, а також на створення сприятливих умов для успішного і
своєчасного виконання поставленого завдання.
Усебічне забезпечення розділяється на бойове, морально-психологічне,
технічне і тилове.
• розвідку;
• охорону;
• тактичне маскування;
• інженерне забезпечення;
• радіаційний, хімічний і біологічний захист.
Командир взводу (відділення, танка) повинен своєчасно вживати заходів щодо
поповнення ракет, боєприпасів, заправлення пальним, проведення технічного
обслуговування бойових машин і озброєння, забезпечення особового складу
засобами індивідуального захисту і спеціальної обробки, продовольством і іншими
матеріальними засобами, а також слідкувати за станом екіпіровки солдатів і
сержантів та правильним її використанням.
Хімічне забезпечення включає хімічну розвідку, контроль, оповіщення й
порядок доведення сигналів до підрозділів; порядок використання засобів
індивідуального й колективного захисту; порядок проведення спеціальної обробки
підрозділів; порядок і строки маскування підрозділів аерозолями (димами) при
підготовці і в ході бою, виділені для цього сили й засоби; порядок забезпечення
підрозділів озброєнням і засобами хімічного захисту; місце й час технічної
перевірки протигазів.
Завданнями хімічної розвідки є: визначення наявності й границь районів хімічного
зараження місцевості, типу отруйних і авдєєвої хімічно небезпечних речовин;
виявлення факту застосування хімічних засобів; проведення відбору проб для
специфічної індикації в лабораторіях військ РХБ захисту.
Хімічний контроль організується й проводиться з метою одержання даних в інтересах боєздатності
підрозділу про зараження повітря, місцевості, води, продовольства, споруджень і
інших об’єктів, визначення необхідності використання засобів індивідуальної
(колективної) захисти й проведення спеціальної обробки.
Хімічний контроль (контроль хімічного зараження) організується й
проводиться для визначення повноти й необхідності спеціальної обробки (дегазації)
озброєння, військової техніки, матеріальних засобів, споруджень і місцевості,
знезаражування продовольства й води, установлення можливості дій
військовослужбовців без засобів захисту, а також факту застосування
супротивником невідомих отруйних речовин. Оповіщення підрозділів про РХБ
зараження проводиться з метою своєчасного вживання ними заходів захисту від
впливу радіоактивних, отруйних, інших токсичних хімічних речовин і біологічних
засобів.
Завданням оповіщення є доведення до підрозділів єдиних установлених сигналів про погрозу й
застосування супротивником ОМП, аварій (руйнувань) на хімічно небезпечних
об’єктах.
Оповіщення здійснюється негайно по всіх каналах і лініям зв’язку на основі даних
про факт застосування хімічного зараження, отриманих у результаті хімічної
розвідки й контролю.
Хімічне забезпечення бойових дій взводу організується й здійснюється з метою створення умов для
виконання завдань в обстановці радіоактивного, хімічного й бактеріологічного
(біологічного) зараження й включає:
• радіаційну, хімічну й неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку;
• дозиметричний і хімічний контроль;
• спеціальну обробку взводу;
• дегазацію, дезактивацію й дезінфекцію озброєння, бойової техніки,
матеріальних і місцевості;
• забезпечення особового складу засобами захисту.
У взводі радіаційна, хімічна й неспецифічна бактеріологічна (біологічна)
розвідка ведеться спеціально підготовленим особовим складом, із числа яких
призначається спостерігач.
Початок радіоактивного зараження спостерігач визначає за допомогою
дозиметричного приладу, доповідає про рівень радіації командирові взводу й за
його вказівкою подає сигнал оповіщення.
При виявленні початку застосування хімічної або бактеріологічної
(біологічної) зброї за зовнішніми ознаками спостерігач подає сигнал оповіщення
самостійно, а потім доповідає командирові взводу.
Дозиметричний контроль опромінення особового складу здійснюється індивідуальним і військовим
методами. При індивідуальному контролі опромінення весь особовий склад
забезпечується індивідуальними вимірниками дози. При військовому контролі
військові вимірники видаються всім офіцерам, прапорщикам, на кожне зенітне
відділення, а також військовослужбовцеві, що діє окремо від свого підрозділу.
Час зняття показань із військових вимірників і їхнє перезарядження
встановлюється командиром взводу на підставі вказівки старшого начальника.
Облік радіоактивного опромінення особового складу ведеться в картці обліку доз
радіоактивного опромінення, що видається кожному військовослужбовцеві, і в
журналі індивідуального обліку радіоактивного опромінення особового складу, що
веде командир взводу. Командир взводу й командири відділень зобов’язані знати
дози опромінення, отримані особовим складом.
Відомості про дози опромінення доносяться за командою, а при одночасному опроміненні
понад 100 Р — негайно.
Спеціальна обробка поділяється на часткову й повну.
Часткова спеціальна обробка проводиться особовим складом взводу під час ведення бойових дій під
керівництвом командира. При зараженні отруйними речовинами вона здійснюється
негайно.
При частковій спеціальній обробці дегазуються, дезінфікуються ті місця, з
якими стикається особовий склад. Особиста зброя й переносні зенітні ракетні
комплекси в усіх випадках обробляються повністю.
Повна спеціальна обробка проводиться за вказівкою старшого начальника, як правило, після
виконання бойового завдання безпосередньо в розташуванні взводу або на пункті
спеціальної обробки.
Забезпечення засобами захисту включає постачання цих засобів, їхнє технічне обслуговування й
ремонт. Постачання засобів захисту здійснюється зі складу полку відповідно до
норм.
Фільтруючі протигази, респіратори й загальновійськові захисні комплекти
підбираються за розмірами, ростами і видаються кожному військовослужбовцеві.
Поточний ремонт засобів захисту здійснюється у взводі, середній, а також
ремонт і градуїровка дозиметричних приладів — у майстерні полку (дивізії).
• перевіряти наявність, справність і готовність до негайного застосування
засобів індивідуального захисту, військових дозиметрів і комплектів спеціальної
обробки;
• здійснювати контроль радіоактивного опромінення особового складу й
ступеня небезпеки зараження людей, озброєння й техніки;
• організовувати проведення санітарної обробки особового складу взводу,
дезактивації, дегазації й дезінфекції техніки.
Охорона є одним з основних видів бойового забезпечення, вона організується
й ведеться командиром взводу в будь-яких умовах обстановки з метою запобігання
раптовому нападу супротивника, заборони проникнення в район розташування взводу
його розвідувально-диверсійних груп і забезпечення вигідних умов для відбиття
нападу супротивника.
Залежно від характеру розв’язуваних завдань охорона підрозділяється на
похідну — при здійсненні маршу, бойову — у бої й сторожову — при розташуванні
на місці. Крім того, у всіх випадках організується безпосередня охорона.
• заборону проникнення розвідки супротивника до колон і в розташування
підрозділів, що охороняються;
• виключення раптового нападу наземного супротивника на головні сили;
• забезпечення підрозділам вигідних умов для розгортання й організованого
вступу в бій.
Для вирішення цих завдань виділяються спеціально призначені підрозділи.
Їхній склад, посилення залежать від завдання, відстані до супротивника, часу,
необхідного для розгортання й організованого введення в бій головних сил, від
яких вони відділені, а також від умов місцевості й спостереження.
У взводі (відділенні) організується безпосередня охорона з метою виключення
раптового нападу супротивника й забезпечення часу та вигідних умов для
розгортання й вступу в бій. Вона організується командиром взводу (відділення,
танка) на основі отриманого завдання, умов обстановки й наказу командира роти
(взводу), а при діях у відриві від головних сил — самостійно. Безпосередня
охорона здійснюється спеціально призначеним спостерігачем, в обороні, крім
того, черговими вогневими засобами, а при розташуванні взводу на місці окремо
від роти вартовими — секретними або парними патрульними для обходу району
розташування взводу.
Взвод (відділення) може виконувати завдання охорони спеціальних
підрозділів, командних пунктів і інших об’єктів за розпорядженням старших командирів.
При організації охорони командир взводу (відділення) указує порядок ведення
спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти (взводу),
призначає спостерігача, указує його місце й завдання, а також порядок дій
особового складу взводу (відділення) при раптовому нападі супротивника. В
обороні командир взводу також визначає необхідну кількість чергових вогневих
засобів, їхнє місце й завдання, а при розташуванні взводу на місці окремо від
роти — склад патрульних, маршрути їхнього руху, завдання й пароль.
Щодоби для розпізнавання своїх військовослужбовців установлюються пароль і
відзив.
Паролем служить найменування озброєння або бойової техніки, а відзивом —
назва населеного пункту, що починається з тієї ж букви, що й пароль.
Пароль повідомляється усно всьому особовому складу, а відзив командирам
підрозділів, призначених у розвідку або охорону, а також особам, що посилаються
для передачі усних наказів і несення служби.
Пароль запитується в усіх осіб, що проходять через кордон охорони наступних
по розташуванню підрозділу вночі (в умовах обмеженої видимості), а відзив — в
осіб, що передають наказ командира, і в командирів підрозділів, ведучих
розвідку.
Пароль і відзив вимовляється тихо. Усі особи, що не знають пароля, а
прибулі з наказом — відзиву, затримуються. Затриманих командир взводу
(відділення) опитує особисто й залежно від обставин дозволяє їм іти далі або
відправляє під конвоєм до командира роти (взводу) або до командирів, що вислали
охорону.
Охорона стартових позицій зенітних відділень повинна бути введена з
охороною тих підрозділів, у бойових порядках яких вони розташовані.
Гідрометеорологічне (метеорологічне) забезпечення — комплекс заходів щодо збору, обробки й доведення до
органів військового керування, з’єднань і військових частин інформації про стан
навколишнього природного середовища та її забрудненні з метою підвищення
ефективності використання військових частин, застосування озброєння й
військової техніки, забезпечення безпеки польотів і перельотів авіації, а також
здійснення робіт в області гідрометеорологічної діяльності.
Гідрометеорологічне (метеорологічне) забезпечення є одним із видів
оперативного забезпечення військових частин, організується й здійснюється
залежно від видів Збройних сил, родів військ із метою належної оцінки й обліку
гідрометеорологічних (метеорологічних) умов при підготовці й веденні військових
(бойових) дій, використання гідрометеорологічних (метеорологічних) умов для
ефективного застосування озброєння й військової техніки, проведення заходів
щодо захисту військових частин від зброї масової поразки, найбільш ефективного
використання погодних умов для виконання заходів, проведених відповідно до
планів оперативної й бойової підготовки, забезпечення безпеки польотів і
перельотів авіації Військово-повітряних сил і Військ протиповітряної оборони
Збройних сил (війська ПВО).
• організацію й проведення гідрометеорологічних (метеорологічних) і
аерологічних спостережень за станом атмосфери в поверхні землі й на висотах, а
також організацію орнітологічних спостережень за перельотами птахів у районах
аеродромів;
• своєчасний збір, обробку, аналіз, картографування й поширення
метеорологічної, гідрологічної, аерологічної, орнітологічної інформації;
• проведення гідрометеорологічної, радіолокаційної й повітряної розвідок
погоди;
• розробку прогнозів погоди, гідрологічного режиму й штормових попереджень
про небезпечні й стихійні явища погоди;
• організацію штормового оповіщення й попередження органів військового
керування, з’єднань і військових частин про небезпечні й стихійні явища погоди
й гідрологічний режим, стихійні й аномальні природні явища;
• підготовку гідрометеорологічних (метеорологічних) даних, необхідних для
планування операції (бою) і керування військовими частинами під час бойових
дій;
• застосування ракетних військ і артилерії, ведення звукової розвідки;
• застосування повітряних десантів;
• прогнозування й оцінки радіаційної, хімічної й біологічної обстановки,
районів затоплення й поширення пожеж, оцінки гідрологічних умов прохідності
місцевості й форсування (переправи) водних перешкод;
• інформування органів військового керування, пунктів керувань, льотного
складу про фактичні та прогнозовані гідрометеорологічні (метеорологічні) умови
в районах базування, на маршрутах польотів авіації військ ПО, а також у районах
ведення військових (бойових) дій.
Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене
для військовослужбовців, і поділяється на носиму і возиму частини (див. рис. 26)
Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене
для військовослужбовців, і поділяється на носиму і возиму частини (див. рис. 26).
а б в г
1 — речові мішки; 2 — сумки для гранат Ф-1; 3 — дегазувальний комплект; 4 —
ящик для сухих пайків
Рис. 26. Солдатське екіпірування
на БТР:
а) зброя до ноги; б) зброя за
спину;
в) зброя на плечі; г) автомат на
спину
Носима частина екіпіровки, як правило, знаходиться при солдаті й сер
жанті і включає особисту зброю, боєприпаси, протигаз (респіратор), піхотну
лопату, шолом сталевий, польове спорядження, засоби індивідуального захисту,
бронежилет, флягу з водою, речовий мішок із речами, які знаходяться в ньому
(казанком, ложкою, кухлем, сухим пайком, аптечкою індивідуальною, засобом
знезаражування води і предметами особистої гігієни). Рішенням командира склад
носимої частини екіпірування, може змінюватися.
Усе інше майно становить возиму частину екіпіровки,
яка перевозиться на бойовій машині піхоти (бронетранспортері, автомобілі),
танку і розміщується відповідно до рекомендацій, викладених у посібниках з експлуатації.
Кожен військовослужбовець повинен досконало знати й утримувати в постійній
бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними і вміло
застосовувати, а також бути готовим замінити в разі необхідності товариша, який
вибув зі строю.
Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується. Особистою зброєю солдата є: або автомат
(АКМ), або ручний кулемет (РКК), або ручний протитанковий гранатомет (РПГ), або
снайперська гвинтівка (СГ). Крім того, у солдата повинні бути необхідна
кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути
протитанкові гранати. До носильної екіпіровки
входить: польове спорядження, стальний шолом, протигаз, піхотна лопатка,
фляга з водою, плащ-накидка, комплект польового обмундирування. Крім того, у
солдата обов’язково має бути речовий мішок із такими речами: казанок, кухоль,
ложка, сухий пайок, індивідуальна аптечка, засоби знезараження води, предмети
особистої гігієни. Усе це становить ту частину екіпірування, яка перевозиться
БМП, БТР або автомашиною і розміщується згідно з рекомендаціями. Солдат
зобов’язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно
стежити за розходом боєприпасів, вчасно доповідати про те, що половину
боєприпасів витрачено.
1. У чому полягає всебічне забезпечення тактичних дій взводу?
2. Яку приблизно вагу мають озброєння та екіпірування?
3. Що входить до екіпіровки солдата?
4. Де і як розміщуються солдатські речі та військове майно під час бою,
походу?
Немає коментарів:
Дописати коментар