Дата проведення дистанційного уроку : 17.03.2020 року.
Для виконавців даної роботи:
У звязку потребою в дистанційному навчанні протоколи практичної роботи здобувачі освіти переписують у зошит, зазначаючи все як в даному протоколі.
Додатки (А;B) до протоколів використовуються як додаткова інформація для заповнення протоколу.
НЕ ЗАБУВАЙТЕ: Висновок це обов'язковий пункт заповнення протоколу де відображається ваше креативне мислення.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6
Тема:АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЗАПОВІДНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ
Мета. Навчитися аналізувати та порівнювати особливості розвитку
заповідної мережі України.
1. Прочитайте
теоретичний матеріал.
2. Розгляньте
таблиці «Природні заповідники
України» та «Біосферні заповідники України», визначте особливості розвитку
мережі заповідних територій нашої країни з 1921 до 2017 року.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Проаналізуйте
стан заповідної мережі в Україні на сучасному етапі та визначте її
відповідність європейським показникам.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Чим можна
пояснити зниження темпів зростання площі природно-заповідного фонду України?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Зробіть
висновок.
Додаток до практичної роботи А
Кабінет міністрів України планує припинити
виконання державної програми формування національної екомережі, яка є мало не
єдиною інноваційною програмою збереження природи України. Доручення щодо розробки
законопроекту про припинення виконання цієї державної програми було прописане у
постанові Кабміну №704 «Про скорочення кількості та укрупнення державних
цільових Програм» від 22 червня 2011.
Екологічні організації виступили із критикою такого документу. Зокрема, свою заяву з цього приводу поширив Національний екологічний центр України (НЕЦУ). «Рішення про припинення виконання цієї інноваційної і дешевої програми – це діагноз цьому складу уряду і його секретаріату, який нездатний ані зрозуміти сенсу чинних документів, суголосних з сучасними світовими, ані оцінити свої дії чи їх наслідки. «Ламати – не будувати» - таке рішення КМУ є посяганням на здоров’я нації, на знищення останніх «островів» природи, остаточне руйнування іміджу України як європейської держави», - йдеться у заяві НЕЦУ.
Зазначена програма – одна з небагатьох, яка не потребує значних коштів і яка задовільно виконується, про що свідчать як дії та документи закордонних партнерів, так і висновки Рахункової палати ВРУ, КРУ чи ГПУ. Виконання програми має неоціненний в перспективі синергетичний ефект, підтримку громадян і міжнародної спільноти.
Прийняття рішення про скасування Програми стало неприємним кроком назад у той час, коли Україна всіляко старається демонструвати поступ до європейських стандартів. Природоохоронці налаштовані на відновлення та продовження дії Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, з приводу чого будуть направлені відповідні звернення до екологічної громадськості, ВРУ та керівництва держави.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки була прийнята у 2000 році, а Закон про екологічну мережу у 2004. На думку екологів,прийняття та виконання(?) цих актів зробило Україну одним із лідерів інноваційної екодіяльності у Європі, на рівні з Нідерландами, Швейцарією, Словаччиною.
На Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. Особливо актуально це для України, територія якої зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження. На сьогодні збереглося близько ЗО % природної рослин¬ності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан збереження генофонду рідкісних і перебуваючих під за¬грозою зникнення рослин та тварин, унікальних і типових природних комплексів (ландшафтів). Багаторазові ретельні еколого-економічні розрахунки, виконані вченими різних країн, свідчать, що більш-менш нормальне функціонування й самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за умови наявності в ньому не менше 10-15 % площі, зайнятої заповідниками.
Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми - повітря, грунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури.
Створення заповідних територій - одна з найважливіших ланок природоохоронної діяльності України. Заповідники є формою збереження генофонду нашої планети. Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони країни. Найголовнішою є вимога, щоб території заповідників мали достатні площі, аби забезпечити саморегуляцію всіх природних процесів, які відбуваються, без негативного впливу сусідніх районів, де наявний антропогенний тиск.
В Україні заповідними є близько 300 тисяч гектарів найбільш цінних болотних масивів, 150 тисяч гектарів місць зростання лікарських рослин, майже дві тисячі гектарів земель, що є місцем розміщення цінної ентомофауни. Мережа природно-заповідного фонду в Україні є значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де цей показник сягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків. В умовах економічної та екологічної кризи при переході до ринкових відносин і різних форм власності без ефективних заходів з боку держа¬ви процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів, екосистеми та ландшафтів стане незворотним.
Екстенсивне природокористування, зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва призвели до знищення майже 70 % цінних природних комплексів і ландшафтів України. Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 % території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'я та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2-0,7 % територій. Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.
Екологічні організації виступили із критикою такого документу. Зокрема, свою заяву з цього приводу поширив Національний екологічний центр України (НЕЦУ). «Рішення про припинення виконання цієї інноваційної і дешевої програми – це діагноз цьому складу уряду і його секретаріату, який нездатний ані зрозуміти сенсу чинних документів, суголосних з сучасними світовими, ані оцінити свої дії чи їх наслідки. «Ламати – не будувати» - таке рішення КМУ є посяганням на здоров’я нації, на знищення останніх «островів» природи, остаточне руйнування іміджу України як європейської держави», - йдеться у заяві НЕЦУ.
Зазначена програма – одна з небагатьох, яка не потребує значних коштів і яка задовільно виконується, про що свідчать як дії та документи закордонних партнерів, так і висновки Рахункової палати ВРУ, КРУ чи ГПУ. Виконання програми має неоціненний в перспективі синергетичний ефект, підтримку громадян і міжнародної спільноти.
Прийняття рішення про скасування Програми стало неприємним кроком назад у той час, коли Україна всіляко старається демонструвати поступ до європейських стандартів. Природоохоронці налаштовані на відновлення та продовження дії Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, з приводу чого будуть направлені відповідні звернення до екологічної громадськості, ВРУ та керівництва держави.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки була прийнята у 2000 році, а Закон про екологічну мережу у 2004. На думку екологів,прийняття та виконання(?) цих актів зробило Україну одним із лідерів інноваційної екодіяльності у Європі, на рівні з Нідерландами, Швейцарією, Словаччиною.
На Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. Особливо актуально це для України, територія якої зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження. На сьогодні збереглося близько ЗО % природної рослин¬ності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан збереження генофонду рідкісних і перебуваючих під за¬грозою зникнення рослин та тварин, унікальних і типових природних комплексів (ландшафтів). Багаторазові ретельні еколого-економічні розрахунки, виконані вченими різних країн, свідчать, що більш-менш нормальне функціонування й самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за умови наявності в ньому не менше 10-15 % площі, зайнятої заповідниками.
Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми - повітря, грунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури.
Створення заповідних територій - одна з найважливіших ланок природоохоронної діяльності України. Заповідники є формою збереження генофонду нашої планети. Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони країни. Найголовнішою є вимога, щоб території заповідників мали достатні площі, аби забезпечити саморегуляцію всіх природних процесів, які відбуваються, без негативного впливу сусідніх районів, де наявний антропогенний тиск.
В Україні заповідними є близько 300 тисяч гектарів найбільш цінних болотних масивів, 150 тисяч гектарів місць зростання лікарських рослин, майже дві тисячі гектарів земель, що є місцем розміщення цінної ентомофауни. Мережа природно-заповідного фонду в Україні є значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де цей показник сягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків. В умовах економічної та екологічної кризи при переході до ринкових відносин і різних форм власності без ефективних заходів з боку держа¬ви процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів, екосистеми та ландшафтів стане незворотним.
Екстенсивне природокористування, зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва призвели до знищення майже 70 % цінних природних комплексів і ландшафтів України. Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 % території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'я та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2-0,7 % територій. Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.
Додаток до практичної роботи B
№
|
Назва
|
Розташування
|
Площа, га
|
Дата створення
|
|
1
|
5 344,2
|
15/20
|
|||
2
|
3 766,2
|
9/24
|
|||
3
|
30 872,8
|
||||
4
|
1 675,7
|
17/77
|
|||
5
|
450,1
|
18/17
|
|||
6
|
2 027
|
26/74
|
|||
7
|
2 874,2
|
77/83
|
|||
8
|
44 175
|
79/53
|
|||
9
|
2 122
|
32/19
|
|||
10
|
10 517
|
29/20
|
|||
11
|
882,9
|
||||
12
|
240
|
36/35
|
|||
13
|
1 592,3
|
14/9
|
|||
14
|
20 104
|
1968
|
17/53
|
||
15
|
2 084,5
|
32/19
|
|||
16
|
42 288,7
|
||||
17
|
3 145,6
|
1961
|
46/25
|
||
18
|
2 975,7
|
||||
19
|
14 523
|
82/36
|
Немає коментарів:
Дописати коментар